|
Що таке сольфеджіо та що там вивчають?
Дуже часто я чую від учнів та випускників музичних шкіл думку про те, що сольфеджіо – це дуже складний предмет, який не кожен може засвоїти. І більше того, дуже багато хто вважає, що його і немає сенсу опановувати. Мені здається, це пов'язано з недостатнім розумінням того, що ж саме вчать на сольфеджіо та яке його практичне застосування в житті.
На відміну від інших музичних дисциплін, практичний результат курсу сольфеджіо не дуже помітний. Результат уроків фортепіано чи співів помітний практично одразу – це вміння грати на фортепіано, або співати. Результат же курсу сольфеджіо не так очевидний, так як вміст цього предмету дуже багатогранний. Сольфеджіо розвиває в цілому різні музичні навички – музичний слух, почуття ритму, пам'ять, чим допомагає у засвоєнні інших музичних предметів. Також на сольфеджіо вивчають основи музичної теорії. Але крім цього результатом курсу сольфеджіо є декілька дуже потрібних, практичних та корисних в житті навичок.
Отже, які саме навички мають і повинні бути засвоєні в результаті курсу сольфеджіо?
1) Вміння чисто співати з листа будь-яку мелодію. Дуже корисна в житті навичка, що дозволяє співати мелодію будь-якої пісні з нотної збірки. Навіть і саме вміння чисто співати додасть задоволення в житті Вам і оточуючим.
2) Вміння уявити подумки, підібрати на інструменті та записати правильно нотами будь-яку почуту мелодію. В курсі сольфеджіо цей вид діяльності має назву музичний диктант. Правда, зручне вміння? Тільки почули гарну мелодію - і відразу змогли її підібрати на інструменті.
3) Вміння підібрати та зіграти до будь-якої мелодії акомпанемент. Мені здається, що користь цього пункту ні у кого не викликає сумнівів, до речі, саме цьому учні просять навчити їх особливо часто.
Чому ж, не дивлячись на такі гарні результати занять з сольфеджіо, не так багато учнів їх засвоюють. Причин, як мені здається, тут декілька.
По=перше, для того, щоб засвоїти подані вміння, треба робити багато попередніх вправ, до того ж протягом щонайменше декількох років без помітного результату. Не у всіх учнів вистачає на це терпіння.
Друга причина пов'язана з дещо поверхневим ставленням до завдань з сольфеджіо. Для хорошого результату треба приділяти час заняттям з сольфеджіо щоденно, а не раз в тиждень на уроці. А багато учнів вважають, що як вони вже прийшли на урок, то їх обов'язок перед сольфеджіо виконано, а якщо ще й витратили 10 хвилин на домашнє завдання – значить практично перевиконано! На жаль, засмучу, - для результату цього недостатньо.
Ну і третьою причиною є особливості програми з сольфеджіо. Справа в тому, що програма курсу орієнтована на підготовку професійних музикантів, котрі планують поступати в музичні учбові заклади. Тому багато завдань в курсі сольфеджіо розраховані саме на підготовку до вступних іспитів з сольфеджіо, на яких окрім диктанту та співу з листа з диригуванням, зазвичай бувають завдання на побудову та спів гамм, інтервалів та акордів від поданих нот, або в тональності. Цим формам роботи викладачі на уроці приділяють більшу частину часу, і звісно, що на питання підбору на слух мелодії і акомпанементу часу не залишається.
Останнє, що я хочу сказати: сольфеджіо – це набір певних навичок, що доведені до автоматизму. Для сольфеджіо важливіше вміти заспівати тризвук, ніж вивчити правила його побудови! Хоча знання правил теж не завадить, але головне – це вироблення практичних навичок і умінь.
Думаю, всі розуміють, що придбання цих навичок - справа поступова і тривала, але, як я показала в цій статті, - результат того вартий!
Якщо у Вас з'явились питання, Ви можете задати їх в коментарях до цієї статті, або на форумі http://www.internetpiano.net/forum/
Успішного навчання!
Юлія Ремезенко
{jcomments on}
|
