Сольфеджіо та теорія музики - дві сторони однієї медалі |
Сольфеджіо та теорія музики - дві сторони однієї медалі. Дуже часто я помічаю у початківців деяку плутанину в розумінні – що вивчають предмети: сольфеджіо та теорія музики. Плутанина, звичайно, виникла не випадково, бо це дві взаємопов'язані дисципліни. В курсі сольфеджіо в музичній школі, як правило, подають також і відомості з теорії музики. А в підручниках з теорії музики можна побачити елементи вправ з курсу сольфеджіо. Межа між ними дуже умовна. Але, все ж, спробуємо її провести. Отже, теорія музики – це наука, що теоретично пояснює: з чого і як влаштована музика. А сольфеджіо – це дисципліна, яка практично тренує навички, необхідні музиканту. Насправді, теорія та сольфеджіо – це дві сторони однієї медалі, де теорія музики представляє теоретичне пояснення термінів та понять, а сольфеджіо пропонує практичні шляхи розвитку вмінь та навичок на основі цих понять. Подивимось на прикладі як це відбувається:
І так далі, список можна продовжувати. Що з цього випливає? Тільки одне - сольфеджіо та теорію обов'язково треба вивчати паралельно. Тоді не буде прогалин між розумінням та вмінням робити на практиці. Також треба відмітити ще один момент. Прочитати відомості з теорії музики можна достатньо швидко. Для цього достатньо всього лише статті або книги з якісним та зрозумілим поясненням. А ось для тренування вмінь, вказаних в стовбчику сольфеджіо доведеться щоденно приділяти час та зусилля. Не занадто багато, але глловне – регулярно, і результати обов'язково з'являться! Удачі Вам у навчанні! Юлія Ремезенко {jcomments on} |