|
Ремезенко Юлія "Фортепіано - навчи себе сам"
Навіщо я хочу навчитися грати на фортепіано?
Головне - бачити свою мету! Ретельно формулюйте цілі
Перше та найголовніше питання, на яке повинен самому собі чітко відповісти кожен, хто хоче вчитися грати на фортепіано (та й взагалі - вчитися чому завгодно іншому):
Навіщо мені це потрібно? Що я хочу отримати в результаті?
Цьому питанню часто не приділяють достатньої уваги, хоча воно критично важливе; і відповіді на кшталт "тому що ду-у-уже хочу", або "мрію з дитинства" не підійдуть. Поясню чому: "хочу" - це щось нематеріальне, невловимий рух душі, воно не може бути метою. Мета має бути матеріальна, чітко представлена і відчутна, її яскравий образ повинен давати енергію для багатогодинних вправ протягом місяців, а то й років, які будуть потрібні для її досягнення.
На відміну від яскравого образу мети, наші бажання мінливі: «хочу грати на фортепіано» сьогодні, може дуже швидко помінятися на «ой як я втомився» завтра, або «набридли ці нудні вправи», або взагалі на інше «хочу» - «а тепер хочу займатися спортом», тощо. Наші "хочу" тим швидше змінюються, чим більше зусиль доводиться докладати для їхнього досягнення. І якщо мета не сформульована чітко, то найчастіше навчання кидають посередині, так і не закінчивши його.
Дуже важливо визначити для себе точно - навіщо особисто Ви хочете навчитися грати на фортепіано (співати, складати музику, тощо):
- Може, для того, щоб зіграти самому собі, або перед друзями чи рідними якісь конкретні твори?
- Чи для того, щоб допомогти музично розвиватися своїй дитині?
- Чи для того, щоб співати пісні та самому собі акомпанувати?
В кінці цієї статті приведено повніший перелік. Вашим завданням буде сформулювати свої цілі як в найближчій, так і в подальшій перспективі.
Чим мені допоможе сформульована мета?
Якщо Ви чітко сформулюєте свою мету, то з неї логічно слідуватиме конкретизація матеріалу, який Вам потрібно буде вчити в першу чергу.
Наприклад, якщо Ви всього лише хочете вивчити декілька нескладних улюблених п'єс та грати їх в своє задоволення, то можете впоратись доволі швидко, якщо повідомите про це викладача, щоб він зосередився на вправах, які допоможуть заграти саме ці твори, а не займався розвитком всіх навичок паралельно.
Або, якщо Ваша мета навчитись собі акомпанувати на простому рівні, то Вам не знадобиться для цього грати цілодобово вправи та етюди чи вчитись віртуозно читати ноти з листа - декількох місяців занять акомпанементом буде достатньо.
Якщо Ви взагалі не конкретизуєте викладачу свої цілі, то викладач буде вас навчати згідно загальноприйнятої програми, тобто тої, де на початкових етапах (читай - роках навчання) акцент зроблено на вправи та етюди і першу більш-менш цікаву п'єсу учню дадуть пограти далеко не одразу.
Психологічна пастка "хочу навчитись всьому" та як її обійти
Часто мені кажуть: «Я хочу навчитись ВСЬОМУ, щоб сісти за піаніно та одразу заграти будь-яку п'єсу з листа в темпі, або підібрати на слух улюблену мелодію - і просто отримати від цього задоволення - навчіть мене!».
Тут приховане протиріччя, яке пізніше приводить до відмови від занять. Дивіться: з одного боку людина хоче досягти вершин майстерності, на що треба витратити роки важкої і нудної РОБОТИ, а з іншого боку, хоче від процесу отримувати ЗАДОВОЛЕННЯ. Але задоволення найчастіше з'являється саме від результату (хай і мінімального), а не від процесу. І якщо найперший результат заплановано через 10 років, то може не вистачити наполегливості дочекатись його.
Маю надію, що всі розуміють: для досягнення справжнього професіоналізму потрібні роки наполегливої роботи. А от якщо вчитись чомусь конкретному та по частинам, то можна впоратись доволі швидко. Пам'ятаєте телешоу "танці з зірками", "танці на льоду" і подібні? Їх учасники довели, що декілька танцювальних рухів (один складніший та пару рухів легших) – цілком реально вивчити на пристойному середньому рівні навіть за тиждень. Але зверніть увагу, що ніхто не примушував учасників шоу робити дійсно складні трюки (якісь "потрійні тулупи"), бо їх за тиждень не вивчиш, потрібна довга фізична підготовка.
Той самий принцип ми можемо застосувати до навчання грі на фортепіано: якщо розбити процес навчання на невеликі та логічні кроки, то опанування кожного кроку може бути достатньо швидким. А дійсно технічно складні речі можна буде починати вчити пізніше, на базі добре вивчених простих навичок.
Навіть якщо Ви дійсно хочете навчитись усьому, то це ж станеться не завтра, а в далекій перспективі, через багато років. А Вам треба визначити чому конкретно Ви хочете навчитись саме завтра (тобто в найближчі пару тижнів-місяців). І якщо Ви правильно поставите ціль і визначите строки, то напевно не кинете заняття напівдорозі, бо пару місяців - це ж не 10 та не 20 років.
А після того, як Ви навчитесь чомусь одному, то вже зможете це грати та отримувати задоволення від власної гри! І тепер можна переходити до наступного завдання. Від того факту, що "Ви вже граєте" у вас з'явиться енергія та натхнення рухатись далі.
В музиці є багато різних видів діяльності, і кожен з них вимагає часу та зусиль для досягнення професіоналізму. Тому коли до мене приходить учень і каже, що хоче навчитися всьому і одразу: віртуозно грати з листа, підбирати на слух, грати акомпанемент, створювати музику, то я відповідаю, що "це чудово"! Але прошу вибрати на перший місяць роботи щось одне, або максимум – два. І за місяць занять стає зрозуміло - чому саме учень хоче навчитись найбільше.
"Всьому та одразу" теж можна вчитись (так зазвичай працюють в музичній школі з дітьми), але тоді перші помітні результати по кожному з видів діяльності з'являться через 1-2 роки. Треба враховувати, що школярі – "істоти підневільні", до музичної школи їх водять батьки, і навіть якщо їм важко або нудно, вони все одно продовжують займатись, і хочуть того, чи ні, але до випускного класу якісь результати в них з'являються, навіть якщо вони саботували більшу частину занять. З дорослими такий номер не пройде. Якщо дорослому учню стає важко та нудно, то роками "водити його до школи" та примушувати займатись нема кому, крім нього самого. А мій досвід роботи з дорослими показує, що у більшості випадків ентузіазму примушувати себе щось робити вистачає на 2-3 місяці (і це навіть при наявності результатів, якщо ж є якісь складності, то строки взагалі можуть скоротитись до кількох тижнів).
Трохи про "чарівну пігулку"
Зараз з'явилось багато курсів, що обіцяють за короткий час навчити Вас дуже великій кількості речей - і швидкій, технічній грі, і читанню нот з листа, і грі акомпанементу (до того, що найдивніше - всьому цьому одночасно). У мене є великі сумніви, що таке можливо. Більше 10 років практичного досвіду роботи з дорослими учнями дозволяють мені оцінити реальні темпи навчання навіть дуже гарних учнів. Раджу оцінювати свої можливості чесно:
Скільки Ви потребуєте сил та часу для занять?
Скільки годин на день Ви зможете приділити грі на фортепіано та скільки місяців поспіль?
Якщо більше трьох годин щоденно – тоді сміливо можете вчитись паралельно і грі на фортепіано, і читці з листа, і всьому іншому. Якщо ж Ви маєте годину часу і то не кожен день, то краще буде сконцентруватись на чомусь одному.
Метод маленьких кроків
Для самонавчання я рекомендую покроковий принцип роботи. Ви маєте відчувати задоволення від результату так часто, як це можливо. Це задоволення, ця «цукерка» самому собі за добре зроблену роботу буде Вас надихати на подальші заняття!
При покроковому принципі роботи перші результати будуть помітні вже за декілька тижнів-місяців. Не думайте, що при цьому Ви вивчите менше, ніж при традиційному підході. В цілому за рік – Ви вивчите стількі ж, а можливо, навіть більше, бо буде більша концентрація матеріалу на одиницю часу.
При традиційному комплексному навчанні всьому та одразу на кожному уроці увагу приділяють всім видам діяльності, але потроху: 10 хвилин вправам, 20 хвилин вивченню творів, 10 хвилин акомпанементу, 5 хвилин читці з листа, тощо. На домашнє завдання по кожному виду діяльності також витрачають небагато часу, хоча загалом виходить як мінімум година щоденно. Але якщо кожен день витрачати на п'єсу 10 хвилин, то результат з'явиться через три місяці, не раніше.
В покроковому методі цю щоденну годину часу для занять витрачають тільки на один вид діяльності, наприклад, на вивчення п'єси, або підбір акомпанементу, що дозволяє набагато швидше впоратись з завданням. А коли через місяць-два певний результат отримано, то можна змінити вид діяльності, або ускладнити завдання, і знову до отримання результату. Наприклад, перший місяць можна використати для вивчення улюбленого твору, другий - для підбору акомпанементу, третій - для навчання читці з листа, і результати по кожному виду діяльності будуть помітні одразу. В цілому Ви отримаєте той самий рік роботи, але задоволення від отриманого результату буде більше.
Завдання - прямо зараз!
На завершення статті, прошу Вас подумати та чітко сформулювати свої навчальні цілі – довгострокові та найближчі. Прямо зараз напишіть відповідь на питання:
Навіщо я хочу вчитися грати на фортепіано і в цілому вчитися музиці? Що я хочу отримати в результаті?
Ось підказка: список варіантів відповідей на це питання. Тут вказані не тільки види діяльності, зв'язані з фортепіано, але й інші музичні вміння, бо всі вони пов'язані.
1) Я хочу заграти рідним чи друзям якийсь конкретний твір, наприклад, «Happy bithday» до дня народження, або «Весільний марш» на весілля, або просто романтичну мелодію для коханої людини. Вкажіть назву твору, який хочете заграти.
2) Мені подобається вдома грати музику для себе. А яку саме музику мені цікаво грати, якого стилю? Які саме п'єси я хочу вміти заграти? Виберіть 5 найулюбленіших та запишіть їх. Потім з цих п'яти виберіть одну - найнайулюбленішу п'єсу, щоб саме її вчити першою.
3) Я хочу навчитись музично розвивати свою дитину. Яким чином? Хочу контролювати виконання її домашніх завдань по фортепіано та сольфеджіо? Хочу співати з нею пісні та акомпонувати?
4) Я хочу сам(а) співати пісні та акомпанувати собі на фортепіано.
5) Хочу навчитись підбирати мелодії на слух та підбирати та грати акомпанемент до цих мелодій.
6) Можливо, я просто хочу навчитись чисто співати? Чи я хочу навчитись співати в хорі?
7) Я хочу навчитись швидко читати ноти з листа. Голосом чи на фортепіано?
8) Мені цікаво писати музику. А яку саме музику мені цікаво створювати? Якого стилю, для яких інструментів?
9) Я вже вмію грати на фортепіано на середньому рівні, але в мене не виходять різні технічні моменти. Які саме?
10) Хочу стати зіркою та виступати на сцені, як [тут можна вказати ім'я виконавця].
11) Ваш варіант...
І наостанок - уявіть та опишіть як Ви бачите свій результат. Наприклад, Ви сидите за піанино, чи, можливо, за роялем? Дома чи в залі? Який твір Ви граєте? Хто Вас слухає? - Бажано описати все це дуже яскраво, щоб легко уявляти до чого Ви прагнете. Це дуже допомагає долати моменти слабкості та лінощів та надихає на звершення.
|
